-
1 швидше
-
2 швидше
нар.1) быстре́е; скоре́е; живе́е3) (предпочтительнее; вероятнее; больше) скоре́е, скоре́й -
3 швидше
барзджэйхутчэй -
4 Менше вкусиш, швидше ковтнеш
Si muerdes menor bocado más rápidamente lo tragas // quien mucho abarca, poco aprietaІспансько-український та українсько-іспанський пареміологічний словник > Менше вкусиш, швидше ковтнеш
-
5 барзджэй
швидше -
6 барзджэй
швидше -
7 szybciej
швидше -
8 prędzej
швидше, мерщій -
9 raczej
швидше; краще -
10 quick
1. n1) (the quick) збірн. живі3) збірн. живопліт4) чутливе місцеto cut (to touch) to the quick — дійняти до живого, допекти
2. adj1) швидкий; моторний; жвавий2) кмітливий, тямущий; винахідливий3) гострий, добре розвинутий, тонкий (про зір тощо)4) сильний, глибокий (про почуття)5) що швидко реагує (на щось)6) запальний, гарячий, дражливий7) різкий (про рух тощо)8) що складається з живих рослин9) ком. ліквідний10) гірн. рудоносний11) геол. пливучий; сипкий; м'який (про породу)12) піддатливий (про грунт)13) стрімкий (про ріки тощо)14) яскравий (про фарби, квіти)15) палаючий, розпечений16) живий17) діловий, шумний, жвавий (про торгівлю тощо)18) ігристий; шипучий (про вино)19) гострий; влучний; саркастичний; уїдливий20) уривчастийquick march — військ. форсований марш
quick return — тех. швидке повернення
quick test — тех. прискорене випробування
quick time — військ. стройовий крок
to cut (to sting, to touch, to wound) to the quick — зачепити за живе, допекти
as quick as lightning (as a flash) — із швидкістю блискавки, умить
3. advшвидко, скоро; хутко; жваво; моторно, спритно; квапливоplease come quick! — будь ласка, приходь швидше!
4. intшвидше!now then, quick! — мерщій!, хутко!, та швидше ж!
* * *I [kwik] n2) жива огорожа; рослини такої огорожі3) найбільш чутливі ділянки шкіри (особл. під нігтями); почуття; найбільш важлива, основна частина ( чого-небудь)4) вагітнаII [kwik] a1) швидкий, стрімкий2) швидкий, моторний; живий, діяльний3) кмітливий, тямущий, спритний; гострий, добре розвинутий, тонкий (про зір, слух, розум); сильний, глибокий ( про почуття); активний, енергійний4) швидко реагуючий, дратівливийquick to sympathize — чуйний; запальний, дратівливий; нетерплячий
5) різкий, крутий ( про поворот)quick fence /hedge/ — жива огорожа
7) кoм. ліквідний, який легко реалізується8) гipн. рудоносний9) гeoл. пливучий; сипучий10) редк. податливий (про породу, ґрунт)11) стрімкий (про ріки, потоки)12) яскравий (про квіти, фарбу)13) арх. палаючий, розпечений14) арх. живий (пpoтил. мертвий)15) вагітна16) арх. жвавий, шумний, живий (про місто, торгівлю)III [kwik] advшвидко, скоро; жваво, моторно; поспішно -
11 медлить
(мешкать) баритися, забарятися, обарятися, гаятися, загаюватися, угаюватися, (пров. гайкатися), длятися, бавитися, (терять время) гаяти час, годину; (тянуть, проволакивать время) зволікати, відтягатися, (возиться) уводити(ся), мнихатися, монятися, воловодитися. [«Чого се так поспішатись?» - «А чого-ж маю баритись?» (М. Вовч.). Тікати маєм змогу. Не гаймось! (Самійл.). Іди-ж мені та не вгаюйся, швидше й назад (Сл. Гр.). Іди та швидше, не гайкайся (Дніпропетр.). Не дляйся, швидше йди в поле (Звин.). Ти був-би йшов, не бавивсь (Грінч.). «Сьогодня запишуся в легіон» - «Сьогодня?» - «Що-ж уводитись? Навіщо?» (Л. Укр.). Не моняйтесь (не воловодьтеся), бо час не жде (М. Грінч.)]. -лить с чем - баритися, гаятися, длятися, уводитися, зволікати з чим, баритися зробити що, дляти, зволікати що. [Хотів, гаючися з одмовою, тим часом зрозуміти його замір (Грінч.). Зволікати ніколи з рятунком! (Л. Укр.)]. -лить с делом - длятися із справою, дляти (гаяти, зволікати) справу (діло). [Сам не тямить, чого Пугач дляє справу (Кониськ.). Ви сього діла не гайте (Март.)]. Он -лит приходом - він бариться прийти. Торопитесь! как вы -лите! - Швидше! Як ви дляєтесь! Не медля - не гаючись, не дляючись, не гаючи часу, негайно.* * *бари́тися, га́ятися; ( напрасно терять время) га́яти час; (тянуть с чем-л.) зволіка́ти -
12 hurry
1. n1) поспіх; квапливість, поспішністьwhy all this hurry?! навіщо поспішати?; (there is) no hurry — розм. можна не поспішати
2) нетерпіння; прагнення зробити щось швидшеin a hurry — нашвидку, похапцем
2. adj амер.спішний, нагальний3. v1) поспішати, квапитисяto hurry after smb. — бігти за кимсь
2) підганяти, квапити; прискорювати3) робити щось квапливо4) тривожити, збуджуватиaway — а) поспішно від'їжджати; б) спішно відводити, відносити
hurry up! — поспішайте!, швидше!
* * *I ['heri] n1) поспіх; квапливість; поспішність; нетерпіння, нетерпляче бажання; бажання або необхідність зробити що-небудь швидше2) мyз. тремоло3) мop. причал для завантаження корабля вугіллямII [`heri] vin a hurry — незабаром; охоче
1) поспішати, квапитися; підганяти, квапити; прискорювати; refl поспішати, квапитися; намагатися ( закінчити що-небудь); робити що-небудь поспішно; відправляти, посилати поспіхом2) icт., дiaл. розбурхувати, збуджувати -
13 rather
1. adv1) краще, швидше; охочіше; переважноwould you rather take tea or coffee? — що для вас краще — чай чи кава?
he would rather die than comply — він швидше умре, ніж погодиться
I had rather not, I would rather not, I'd rather not — розм. мені не хочеться; ні, дякую; мабуть, не варто (формула відмови від пропозиції тощо)
I'd rather people didn't know about it — я хотів би, щоб про це не знали
I'd rather you came tomorrow — мене більше влаштувало б, коли б ви прийшли завтра
2) вірніше, скоріше, правильніше3) до деякої міри, злегка, дещо, досить4) амер. навпаки, зовсім ніrather, we have won — навпаки, ми перемогли
5) швидше, раніше (за часом); до цього6) у минулому, колись2. int(у відповідь на запитання) звичайно, так; ще б пак; аякжеDo you know him? — Rather! — Ви його знаєте? — Так, звичайно!
rather than — скоріше, більше; правильніше
late last night, or rather, early this morning — учора пізно вночі, або точніше (сказати), сьогодні рано-вранці
the rather that... — тим більше, що...
* * *adv1) ( rather than) краще, скоріше; охочіше, радше, переважнішеanything rather than... — що завгодно, аби тільки не...
I had rather, I would rather, I'd rather — краще б я...; я б охочіше; скоріше, більш; правильніше
it is rather good than bad — це скоріше добре, ніж погано
2) певною мірою, досить, почасти; дещо; мабуть, можливоrather a lot — мабуть, занадто багато /забагато/
3) навпаки; аж ніяк не; а не, замість; вірніше, правильніше, точніше; по правді кажучи4) у гpaм.; знaч. вигуку ще е як!; звичайно!, зрозуміло! -
14 soon
adv1) скоро; незабаром, швидко; невдовзі2) рано, передчасноthe sooner the better — чим раніше, тим краще
sooner or later — рано чи пізно, зрештою, коли-небудь
3) охоче, радо, залюбкиno sooner said than done — сказано — зроблено
* * *[suːn]adv1) незабаром, скоро2) рано3) охочеas soon as, so soon as — як тільки
-
15 поскорее
скоріше, швидше, мерщій, хутчій, борше, скоренько, метчій. Приходи -рее - приходь мерщій, скоріше, швидше. А ну-ка, кто -рее - а ну лиш(ень) хто швидше. Бежим - рее - біжім мерщій, хутчій.* * *нареч.шви́дше, скорі́ше, скорі́ш, мерщі́й, хутчі́ш, хутчі́й, ху́тче; ( возможно скорее) якнайшви́дше, якнайскорі́ше -
16 ere
-
17 gain
1. n1) користь; нажива2) pl прибутки; заробітки; бариші; доходи; виручка3) виграш4) збільшення; зростання; приріст5) військ. успіх6) рад. підсилення7) буд. виріз, гніздо8) гірн. горизонтальна виробка; просік2. v1) одержувати, здобувати, діставати2) заробляти; добувати3) мати користь (вигоду)4) вигравати, домагатися5) добитися, завоювати, здобутиto gain smb.'s heart — полонити чиєсь серце
to gain the lead — спорт. стати лідером, вирватися уперед
to gain ground — військ. захопити місцевість; просунутися уперед
6) досягати; діставатисяto gain the shore — дістатися (допливти) до берега
to gain the sea — мор. вийти у відкрите море
7) збільшувати, набирати (швидкість тощо)to gain altitude — ав. набирати висоту
8) збільшуватися, набирати ваги, повнішати9) буд. робити гніздо (паз)gain on — наздоганяти; рухатися швидше; захоплювати частину суші (про ріку, море); дедалі більше подобатися
gain over — переманити на свою сторону, переконати
* * *I n1) часто pl доходи; заробіток; бариші; виручка; прибуток; нажива; користь2) виграш; pl досягнення, завоювання; pl перемога ( на виборах)3) збільшення, ріст, зростання, приріст4) вiйcьк. успіх5) гeoл. привнесення ( при вивітрюванні)6) фiз. посиленняII v1) одержувати, отримувати; здобувати, набувати; заробляти; добувати, здобувати ( інформацію)2) діставати користь, вигоду3) виграти; домогтися, завоювати; захоплювати, завойовувати4) досягати, добиратися, діставатися5) збільшувати, набирати (швидкість, висоту); збільшуватися, наростати; додавати, набирати6) (on) наганяти; рухатися швидше, ніж...7) (on) поступово вторгатися, захоплювати частину суші (про море, ріку); поступово добиватися прихильності; усе більше подобатися; захоплюватиIII n1) бyд. виріз, гніздо ( у дереві)2) гipн. вруб, зарубка; квершлаг, просікIV v; буд.робити гніздо або паз -
18 outfly
v (past outflew; p.p. outflown)1) випередити в польоті; літати далі, вище і швидше2) поет. вилітати* * *v(outflew; outflown)1) обігнати в польоті; літати далі, вище або швидше2) пoeт. вилітати -
19 outstride
v (past outstrode; p.p. outstridden)іти ширшим кроком; крокувати швидше (ніж хтось); обганяти* * *v(outstrode; outstridden) іти ширшим кроком, крокувати швидше ( ніж хто-небудь); обганяти -
20 outwork
In військ.зовнішнє укріпленняIIvпрацювати краще і швидше (від когось); випереджати в роботі (когось)* * *I n1) робота поза майстернею, поза заводом; надомна робота2) вiйcьк. зовнішнє укріпленняII v1) працювати краще е швидше ( за кого-небудь); обігнати в роботі ( кого-небудь)
См. также в других словарях:
швидше — рідше швидш, присл. 1) Вищ. ст. до швидко. 2) Те саме, що скоріше 2). •• Шви/дше ..., ніж (ані/ж) ... уживається як порівняльне слово у порівняльному звороті зі знач.: а) краще, ліпше; б) скоріше … Український тлумачний словник
швидше — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
рачей — швидше, скоріше, вірніше; краще, радше … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
борше — Борше: скоріше [12;46 1;VIII] швидше [14;23;27;33;48;51;52] швидше, радше [55] скоро, скоріше [V] борше – “швидше” [СБГ, І, с. 67], “швидше” [14, с. 71]. [ІЦ 2009] … Толковый украинский словарь
підганяти — я/ю, я/єш і підго/нити, ню, ниш, недок., підігна/ти, піджену/, піджене/ш, док., перех. 1) Примушувати швидше йти, їхати. || Примушувати або заохочувати робити що небудь швидше. || Сприяти швидкості пересування, спонукати більш швидкий рух,… … Український тлумачний словник
обганяти — I я/ю, я/єш, недок., обігна/ти, обжену/, обжене/ш, док., перех. 1) Рухаючись швидше, обминати й залишати позаду кого , що небудь; переганяти, випереджати. || Випереджати, залишати позаду, змагаючись із ким , чим небудь у швидкості руху. 2) перен … Український тлумачний словник
підхльостувати — і рідше підхльо/скувати, ую, уєш, недок., перех. 1) Злегка хльостати (перев. коня), змушуючи швидше бігти, рухатися. || Злегка плескати, хлюпати. 2) перен., розм. Спонукати кого небудь робити щось швидше, краще; прискорювати якісь дії, процес … Український тлумачний словник
поганяти — I я/ю, я/єш, недок. 1) перех. і без додатка. Примушувати рухатися швидше, підганяючи батогом, нагайкою і т. ін. || Рушати з місця. || перен., розм. Примушувати робити що небудь швидше. 2) неперех. Спрямувати біг коня, екіпажу і т. ін.; правити.… … Український тлумачний словник
попереджати — а/ю, а/єш і попере/джувати, ую, уєш, недок., попере/дити, джу, диш, док., перех. 1) Наперед повідомляти кого небудь про щось. || Сповіщати що небудь комусь передусім, щонайперше. || Вказувати на що небудь; означати що небудь. || Застерігати кого… … Український тлумачний словник
прискорюватися — юється, недок., приско/ритися, иться, док. 1) Ставати швидшим, набувати більшої швидкості. 2) Ставати частішим; відбуватися швидше, в коротші, ніж звичайно, за звичайних умов, проміжки часу. 3) Швидше відбуватися під впливом чогось (про який… … Український тлумачний словник
Помилки та норми — Помилковий слововжиток // Нормативний слововжиток // Примітка біля 400 творів у новому виді // близько (або майже) 400 творів у новому вигляді // 1. Сучасні довідкові джерела з культури укр. слова фіксують використання прийменника біля на… … Термінологічний довідник для богословів та редакторів богословських текстів